ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

Опис  досвіду  роботи

,,Розвиток інформаційної компетентності учнів шляхом застосування технологій критичного мислення в шкільному курсі географії’’

                    вчителя  географії  
                    Вашковецької  ЗОШ

                    І-ІІІ ступенів

                   Добровольської Оксани                      Валентинівни

Освіта – вища (географічний факультет

                                                           Чернівецького  національного

                                                     університету ім. Ю. Федьковича).

                                      Кваліфікаційна категорія – спеціаліст

                                                     вищої кваліфікаційної категорії

                                                     (присвоєна у 2012 р.)

ВСТУП

Змінюються часи, змінюються епохи, змінюються погляди, а Вчитель завжди залишається Вчителем...

І тільки Вчитель, який творить, Вчитель, який любить, Вчитель, який крокує в ногу з часом, буде легко  йти до дітей, буде легко вчити Істини...

Ми, вчителі, часто стикаємось з питанням, як краще підготувати дітей до успішного та продуктивного життя в майбутньому, яке важко передбачити. Отже, основним для нас, сучасних педагогів, є підготовка учнів до демократичного та економічно продуктивного життя в ХХІ ст. Хоч зміст навчання і надалі залишається актуальним, але на часі дуже важливо навчити їх ефективно здобувати знання і критично мислити.

Для впровадження цих ідей можна використовувати безліч методів і форм сучасної педагогіки. Проте найбільше імпонують мені ті, в яких школярі отримують не тільки готові знання, а самі стають активними учасниками процесу пізнання, самостійно, шляхом критичного мислення, вирішують питання, розв’язують проблемні ситуації, знаходять істину, тобто формують життєві компетентності.

В умовах інформаційного вибуху та перенасичення різноманітною інформацією важливо навчити дітей вибирати необхідні дані для адаптації в сучасному суспільстві [3]. 

Сучасні зміни, що відбуваються в інформаційному просторі України, повинні бути релевантними до суспільних потреб, до європейського та світового освітніх просторів, орієнтованим на зміст набуття ключових компетенцій та розробку ефективних механізмів їх запровадження в професійному та суспільному житті.

 Зміст географії, як навчального предмета, тісно пов’язаний з навколишнім світом, господарською діяльністю людини, з міжнародними, державними подіями та вміщує великий обсяг матеріалу. Знання географії вимірюються не стільки їх сумою, як вмінням обґрунтовувати, прогнозувати, моделювати, розуміти суть процесів і явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, тому домінуючими в організації викладання шкільної географії стали прийоми,  методи та форми роботи,  спрямовані на формування інформаційної компетентності учнів [1].

Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як інформаційно-компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Це означає, що вчитель вміє орієнтуватися у  відборі педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з географії, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, критичне мислення, вміння самостійно шукати, синтезувати необхідну інформацію [6,7]. 

Для реалізації поставлених завдань я, як сучасний вчитель, працюю над

проблемою „Розвиток інформаційної компетентності учнів шляхом застосування технологій критичного мислення в шкільному курсі географії”.

Мета моєї діяльності – виявити творчий потенціал учнів, розвивати гнучкість та критичність мислення, створити умови для розвитку інформаційно-компетентної особистості.

У своїй педагогічній діяльності керуюсь такими принципами:

·   Використовувати новітні технології навчання для формування інформаційної компетентності учнів;

·        Інтегрувати наукові знання в теоретичні дослідження і практичну діяльність;

·        Поглиблювати навички роботи з інформацією;

·    Розвивати критичне мислення, створюючи проблемні ситуації в навчальному процесі;

·  Посилювати мотивацію до самопізнання, самоствердження, самоосвіти особистості учнів.

Отже, застосування новітніх технологій, а саме, критичного мислення дає змогу розвивати інформаційні компетентності учнів, адже на сьогодні  це один з найважливіших чинників успішної молодої людини.

ОСНОВНА  АНАЛІТИЧНА  ЧАСТИНА

Проблемам педагогічних технологій присвячено чимало наукових досліджень С.П. Бондаря, І.М. Дичківської, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун.  Такі вчені, як Н.В. Лєскова, С.Г. Кобернік, С.М. Пальчевський, Л.І. Круглик,     Г.П. Пустовіт, А.Й. Сиротенко, В.П. Корнєв, Б.А. Чернов в публікаціях роз-глядали  аспекти інноваційних підходів у викладанні  географії [2]. 

 Вивчаючи напрацювання знатних педагогів-географів, таких як                Н.С. Пушкар, Н.А. Синя, В.В. Фостій, Л.В. Весела, мною виявлено, що саме формування системи компетентностей учнів є пріоритетним напрямком розвитку сучасної шкільної географічної освіти.

      Компетентність, на думку багатьох експертів, є тими індикаторами, які відображають готовність учня до активної участі у житті суспільства.

На думку А.Н.Зав’ялова, інформаційна компетентність – це знання, вміння, навички  і здатність їх застосовувати при розв’язанні завдань у засобах нових інформаційних технологій. 

В.В. Недбай визначає інформаційну компетентність як здатність зна-ходити, оцінювати, використовувати і повідомляти інформацію у всіх її видах і представленнях [6].    

         Я вважаю, що найважливішою складовою інформаційної компетентності людини  є вміння вибирати й формулювати цілі, здійснювати постановку завдань, будувати й аналізувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, інтерпретувати отримані результати, передбачати наслідки прийнятих рішень і робити відповідні висновки, вміння впорядковувати, систематизувати, структурувати знання.

Інформаційна  компетентність  включає:

-         опрацювання  підручників, таблиць, схем, діаграм, графіків;

-         роботу  з  картографічним  матеріалом;

-         вміння  стискати  і  розгортати  інформацію;

-         роботу  з  картками-завданнями, дидактичними  картками;

-         навички  роботи  з  тестами, творчими  завданнями;

-         сприймання  інформації  ЗМІ  та  преси;

-         діалогічне  спілкування;

-         використання  інформаційних  комп’ютерних  технологій;

-         виконання  науково-дослідницьких  робіт  та  створення  проектів [7].

У відкритому інформаційному та демократичному суспільстві визначальним є вміння критично мислити. Критичне мислення – це процес розгляду ідей з багатьох точок зору (відповідно до їх змістових зв’язків) та порівняння їх з іншими ідеями. Це складний процес. Він складається з таких основних етапів, як:

o сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації);

o   зіставлення її з протилежними точками зору; розробка системи доказів на підтримку відповідної точки зору;

o   прийняття рішення, яке ґрунтується на доведенні [3,4].

         Мета кожного етапу – залучити учня до активної дії. 

         Оскільки основне завдання школи на сучасному етапі полягає в тому, щоб навчити учня вчитися, то під час засвоєння географічних знань перший етап процесу розвитку критичного мислення передбачає формування навичок роботи з навчальною літературою, складання плану, конспекту, заповнення таблиці, побудову чи аналіз діаграм, графіків, схем, написання рефератів, підготовку усної та письмової розповіді-роздуму, розв’язання географічних задач, роботу з географічними картами, картосхемами, текстом і позатекстовим матеріалом підручника, засобами масової інформації, теле- і радіопередач, комп'ютерних програм  тощо. Здобувши інформацію з різних джерел, учень при цьому має можливість зіставити її, знайти протилежну і спільну думку, прийняти чи відвернути її і, в кінцевому результаті, зробити свій осмислений висновок [5,7]. 

Так, на етапі вивчення нового матеріалу часто використовую такі методи критичного мислення як «Схемографію», «Понятійні таблиці», «Т-схеми».

Уроки корекції та поглиблення знань починаю з повторення й аналізу найскладніших моментів теми. На таких уроках доцільно  застосовувати «Асоціативний кущ», «Розумний куб», «Мозковий штурм», «Гронування», «Сенкан».

Уроки-практикуми мають за мету  подолання розриву між здобуттям знань та їх практичним застосуванням, формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці. Для формування інформаційної компетентності з використанням технологій критичного мислення  на уроках-практикумах варто застосовувати «Т-схеми», «Діаграми Вена», «Есе».

Серед технологій критичного мислення на етапі контролю на особливу увагу заслуговують такі методи як «Ромашка Блума», «Діаграма Вена», «Асоціативний кущ», «Розумний куб». Також досить часто я використовую метод проектів, який формує стійку мотивацію до навчальної діяльності.

Для активізації знань учнів та підвищення об’єктивності оцінювання я використовую самоконтроль учнів, зокрема «Систему  накопичення  балів» (Див. дод. А 4). Це  рейтингова  система  самооцінювання, яка  дозволяє  за  епізодичні  форми  роботи  накопичувати  бали  впродовж  вивчення  теми. Таким  чином, на  тематичний  бал  впливає  будь-який  вид  роботи  учнів. Це  короткі  міні-проекти, корекція  відповіді, участь  у  роботі  групи  та  інше. 

Комп'ютер у школі використовую в якості засобу для навчання, інструменту формування  інформаційної компетентності. Уроки з викорис-танням ІКТ захоплюючі, вони захоплюють своєю новизною, доступністю, масштабом і просто приносять задоволення як вчителям, так і учням  (Див.  дод. А5) [6,7]. 

       «Родзинками»  свого  педагогічного  досвіду   ділюся  з  колегами  на  педагогічних  радах, конференціях,  засіданнях  методичних  об’єднань  району  та  області (Див. дод. А 1).

Незважаючи на  те, що головною формою навчання в школі є урок, значну увагу  приділяю факультативним заняттям (Див. дод. А 2), навчальним екскурсіям (Див. дод. Г 2) та позакласній роботі (Див. дод. Г 1).

Підтвердженням моєї педагогічної діяльності  є ряд інформаційних статей в місцевій газеті «Дністрові зорі», публікації розробок уроків в обласній освітянській газеті «Освіта Буковини»(Див. дод. А 3).

Мною розроблено та адаптовано програму факультативного заняття  «Статистичні  показники  в соціальній і економічній географії світу», а  також  надруковано  методичний  посібник  для  практичних  робіт  з  даного  курсу.

Мої вихованці приймають  активну участь в  усіх  етапах  Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт Чернівець-кого територіального відділення МАН, інтелектуальних конкурсах, краєзнавчих форумах («До  оберегів  Відродження», «Моя Батьківщина») (Див. дод. Б).

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отже, застосування  в  науково-методичній  роботі  сучасних  технологій  навчання  сприяють  активізації  навчально-виховного  процесу, удосконаленню  уроку, відкривають  нові  можливості  до  збагачення  знань, активної  самоосвітньої  діяльності, дієво  мотивують  навчання  учнів, стимулюють  їх  творчість, забезпечують  розвиток  інформаційної  компетентності  учнів.

         Технології  досвіду  розглядалися  на  засіданнях  шкільного  та  районних  методичних  об’єднаннях, обласних  семінарах, регіональних  конференціях  з  метою  впровадження  в  практику  роботи  вчителів  географії.

      Результати  впровадження  досвіду. Упродовж  впровадження  зазначених  технологій   підвищилася  мотивація   та  пізнавальна  активність  учнів, зріс  інтерес  до  предмету і його  якісного  засвоєння, збільшилася  кількість  переможців  районних  та  обласних  олімпіад  з  географії, успішно  здійснюється  науково-дослідницька  робота, зростає  динаміка  якісних  результатів  державної  підсумкової  атестації  та  зовнішнього  незалежного  оцінювання.

Ефективність  використання  даного  досвіду: висока  результативність, та темп  роботи, розуміння  матеріалу, який  вивчається, створення  комфортних  умов  навчання, учень  формується  як  творча  особистість.

Я  вважаю, що  в  сучасному  інформаційному  просторі  застосування  технологій  критичного  мислення  дозволяють зорієнтуватися  і  відкривають  нові  можливості  для  якісної  освіти.

ВИКОРИСТАНІ  ДЖЕРЕЛА  І  ЛІТЕРАТУРА

1. Баловсяк Н. В. Інформаційна компетентність фахівця [Текст] // Н. Баловсяк / Педагогіка і психологія професійної освіти.  – 2004. – №5. – С.21–28.
2. Бондар С.П. // Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Нав-чальний посібник // Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", – Рівне, 2003. - 200с.

3. Гаврилюк  В.С. Використання  інтерактивних  технологій  на  уроках  географії  // Географія  та  основи   економіки  в  школі // Вересень  №9, 2003. –

 С. 2-7.

4. Гаркавченко О.П. // Критичне мислення на уроках // –  К.: Методика викладання географії / Упоряд. Н.Муніч, В.Серебрій.-К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. –  С.66-68.

5. Гречка  А. Розвиток  соціальної  компетентності  учнів  шляхом  застосу-вання  технології  критичного  мислення  // Географія  та  основи   економіки  в  школі // - Київ, 2011. - Жовтень  №10. С. 2-6.

6. Зайцева  О. Б. Формування  інформаційної  компетентності  на  уроках  інформатики. [ Електронний  ресурс ]. – Режим  доступу: http://ito.edu.ru/2003/H/3/II-3-2522.html.

7. Лялько В. Використання інформаційних технологій в освітньому процесі.

// Інформатика та інформаційні технології в навчальному закладі // – Київ, 2007.   – №6 – с. 44-47.